| |

/

|


АРХИВ ЖУРНАЛА
Подготовка к беременности
В ожидании ребенка
Роды
От 0 до 1 года
От 1 до 3 лет
От 3 до 6 лет
Семейный отдых и спорт
Детская страничка
Здоровье
Юридический ликбез

календарь событий на

15Mon 16Tue 17Wed 18Thu 19Fri 20Sat 21Sun

6 гостей и 0 пользователей


ПОДРОБНЕЕ

РЕГИСТРАЦИЯ

image
Вундеркинд
image
Экологическое освещение

image

ПОДРОБНЕЕ

 
 
Минералы
 
М╕нерали ╕ здоров`я людини

image

М╕неральн╕ речовини

М╕неральн╕ речовини (МР) входять до складу вс╕х кл╕тин ╕ тканин орган╕зму, гормон╕в та фермент╕в. Вони потр╕бн╕ для нормально╖ д╕яльност╕ серцево-судинно╖, нервово╖, м`язово╖ та ╕нших систем, беруть участь у синтез╕ важливих сполук, обм╕нних процесах, кровотворенн╕, травленн╕, нейтрал╕зац╕╖ шк╕дливих для орган╕зму продукт╕в обм╕ну, в побудов╕ тканин орган╕зму та забезпечують стал╕сть внутр╕шнього середовища.

Про м╕кроелементи (МЕ): вони зд╕йснюють зв`язок ╕з ферментативними реакц╕ями, справляють значний вплив на х╕д та спрямован╕сть процес╕в обм╕ну, вступають у вза╓мод╕ю з б╕лками, забезпечують б╕ох╕м╕чн╕ функц╕╖ гормон╕в (йод, хром), в╕там╕н╕в (кобальт, селен), металофермент╕в (цинк, марганець, мол╕бден, хром, н╕кель).

Функц╕ональн╕ стани орган╕зму, зумовлен╕ деф╕цитом, надлишком чи дисбалансом м╕кроелемент╕в, називають м╕кроелементозами. Вони можуть бути екзогенними, ендогенними, промисловими та ятрогенними.

Надм╕рне п╕двищення концентрац╕╖ МЕ порушу╓ захисну ╕ регулювальну функц╕╖ кишкового, ниркового, люмбального бар`╓р╕в, що сприя╓ в╕льному ╖х надходженню у внутр╕шн╓ середовище орган╕зму ╕ спричиню╓ спочатку фармаколог╕чну, а згодом ╕ токсичну д╕ю. Потреби орган╕зму людини у макро- ╕ м╕кроелементах нормуються зг╕дно з нац╕ональними "Нормами ф╕з╕олог╕чних потреб населення Укра╖ни в основних харчових речовинах та енерг╕╖" (1999), в яких ураховано стать, в╕к ╕ характер трудово╖ д╕яльност╕ людини.

Останн╕ми роками у харчовому рац╕он╕ населення Укра╖ни спостер╕га╓ться деф╕цит м╕д╕, кобальту, марганцю й особливо зал╕за, цинку, йоду та селену, що може призвести до розвитку симптом╕в ╖х недостатност╕ в орган╕зм╕ людини. На коротк╕й характеристиц╕ чотирьох останн╕х б╕оелемент╕в потр╕бно зупинитися докладн╕ше.

Зал╕зо

Зал╕зо - це поширений у природ╕ елемент, який ран╕ше зараховували до макроелемент╕в у зв`язку з в╕дносно високим вм╕стом в орган╕зм╕ - понад 4 г.

Б╕льша частина його, що утил╕зу╓ться в орган╕зм╕, використову╓ться к╕стковим мозком для б╕осинтезу гемоглоб╕ну. Зал╕зо депону╓ться в орган╕зм╕ головним чином у печ╕нц╕, селез╕нц╕ ╕ к╕стковому мозку. К╕льк╕сть цього елемента, що всмокту╓ться в кишечнику здорово╖ людини, в середньому становить 1 мг/добу ╕ залежить в╕д в╕ку, стану здоров`я, функц╕╖ травного тракту (ТТ), к╕лькост╕ та х╕м╕чних форм елемента, що надходить, к╕лькост╕ ╕ складу шлункового соку, який сприя╓ утворенню розчинних форм ╕он╕зованого зал╕за. Очевидно, з цими обставинами може бути пов`язана значна частина зал╕зодеф╕цитно╖ анем╕╖ у раз╕ ахлорг╕др╕╖. Потр╕бно в╕дзначити, що орган╕зм сам регулю╓ процес всмоктування зал╕за залежно в╕д потреби в цьому елемент╕. Так, у здорових чолов╕к╕в у кишечнику всмокту╓ться 3-8% зал╕за, у ж╕нок - 10%, у хворих на зал╕зодеф╕цитну анем╕ю - 20%. Вживання значних к╕лькостей кави та чаю значно знижу╓ всмоктування м╕кроелемента.

Токсичн╕сть зал╕за та його препарат╕в у здорових людей - явище дуже р╕дк╕сне, проте значн╕ дози можуть бути небезпечними для здоров`я.

Зал╕зо - б╕оелемент широкого спектра д╕╖, належить до кровотворних МЕ, бо в╕н потр╕бний для утворення гемоглоб╕ну та м╕оглоб╕ну. Зал╕зо бере участь у багатьох окиснювальних процесах, входить до складу фермент╕в (пероксидази, цитохрому, цитохромоксидази тощо), як╕ стимулюють внутр╕шньокл╕тинн╕ процеси обм╕ну, сприя╓ росту, п╕двищу╓ оп╕рн╕сть орган╕зму до захворювань, запоб╕га╓ втом╕ тощо. Добова потреба у зал╕з╕ для дорослих становить 15 мг - для чолов╕к╕в ╕ 17 мг - для ж╕нок.

У раз╕ деф╕циту цього елемента в орган╕зм╕ виника╓ зал╕зодеф╕цитна анем╕я. Причинами розвитку деф╕циту зал╕за в орган╕зм╕ ╓: б╕дн╕сть на нього добових рац╕он╕в, зб╕льшення витрат МЕ у раз╕ кровотеч, виразки шлунка, порушення д╕яльност╕ ТТ, хрон╕чно╖ гемоглоб╕нур╕╖, оперативних втручань, травм, паразитарних ╕нфекц╕й тощо.

Основними джерелами зал╕за ╓ харчов╕ продукти, особливо тваринного походження: яловичина, свинина, баранина, печ╕нка, нирки, меншою м╕рою - риба, куряче м`ясо та яйця. ╤з рослинних продукт╕в найб╕льше цього м╕кроелемента м╕стять зернобобов╕, гречана крупа, пшоно, рис, соя, гор╕хи та зелен╕ овоч╕ (цибуля, редиска, морква, щавель, зелений горошок, капуста, часник, зелен╕ томати, хр╕н, ог╕рки, фрукти, будь-як╕ сухофрукти тощо). ╤з м`ясно╖ ╖ж╕ засвою╓ться до 20% зал╕за, тод╕ як ╕з рослинно╖ - лише 6%.

Д╕агностику деф╕циту зал╕за в орган╕зм╕ людини зд╕йснюють на основ╕ низки морфолог╕чних, цитох╕м╕чних ╕ б╕ох╕м╕чних тест╕в. Специф╕чним показником деф╕циту служить п╕двищення загально╖ зал╕зозв`язувально╖ здатност╕ сироватки кров╕ (б╕льш як 60 мкмоль/л).

Селен

Останн╕ми роками у багатьох кра╖нах св╕ту значну увагу прид╕ляють ще одному важливому для людини ╕ тварин м╕кроелемента - селену, який м╕ститься у рослинних ╕ тваринних тканинах у к╕лькостях, менших м╕льйонних часток (0,000001). На селен багат╕ чорноземи ╕ б╕дн╕ п╕щан╕ ╜рунти, концентрац╕я елемента у вод╕ колива╓ться в╕д к╕лькох десятих до 2-3 мкг/л. У рослинах в╕н найб╕льше накопичу╓ться у грибах, часнику, ча╖, найменше - у злакових культурах. Цей елемент бере участь у процесах окиснення на р╕вн╕ трикарбонових кислот ╕ виконанн╕ багатьох функц╕й, властивих в╕там╕ну Е. В╕н ╓ складовою антиокиснювальних систем орган╕зму ╕ запоб╕га╓ накопиченню в його тканинах надлишк╕в в╕льних радикал╕в.

Селен справля╓ на орган╕зм антиг╕стам╕нну, антиалергенну, антитератогенну, антиканцерогенну, рад╕опротекторну, детоксикац╕йну й ╕нш╕ д╕╖. М╕кроелемент гальму╓ стар╕ння орган╕зму, п╕дтриму╓ еластичн╕сть тканин, бере участь у детоксикац╕╖ солей важких метал╕в (кадм╕ю, ртут╕, арсену, свинцю, н╕келю), хлорорган╕чних сполук, елементного фосфору та ╕нсул╕ну. Сполуки м╕кроелемента п╕двищують св╕тлочутлив╕сть с╕тк╕вки ока, стимулюють активн╕сть неспециф╕чних чинник╕в ╕мун╕тету.

Селен надходить до орган╕зму з харчовими продуктами, водою та атмосферним пов╕трям. Всмоктування в орган╕зм╕ зд╕йсню╓ться через ТТ, шк╕ру ╕ леген╕, а виведення - через нирки, кишечник ╕ дихальн╕ шляхи. Найвища концентрац╕я ре╓стру╓ться у м╕окард╕, печ╕нц╕, нирках, г╕поф╕з╕ ╕ скелетних м`язах. Вм╕ст селену в кров╕ в╕дображу╓ його р╕вень в орган╕зм╕ ╕ колива╓ться в середньому в╕д 100 до 130 мкг/л.

Деф╕цит селену в об`╓ктах навколишнього середовища, як ╕ його надлишок, можуть призвести до ураження р╕зних орган╕в ╕ систем. Основною причиною деф╕циту ╓ зменшення пероксидного окиснення л╕п╕д╕в ╕ порушення стаб╕льност╕ кл╕тинних мембран. Найчаст╕ше г╕поселеноз виника╓ у людей, як╕ мешкають на територ╕╖, б╕дн╕й на цей б╕оелемент, у великих промислових м╕стах, у раз╕ повного парентерального харчування, рад╕оактивного опром╕нення, в ос╕б похилого в╕ку, в раз╕ ваг╕тност╕, порушення засвоюваност╕ селену орган╕змом, а у д╕тей - низькокалор╕йного та б╕дного на б╕лок харчування. Недостатн╓ надходження селену в орган╕зм людини спричиню╓ розвиток злояк╕сних новоутворень, порушення репродуктивно╖ функц╕╖, ураження м`язово╖ системи, виникнення ендем╕чних нефропат╕й та розвиток селенодеф╕цитних м╕опат╕й, яскравим проявом яких ╓ ендем╕чна кард╕ом╕опат╕я - Кешанська хвороба. У д╕тей в╕дбува╓ться розвиток р╕зних захворювань аж до кретин╕зму.

Одним ╕з перших прояв╕в г╕поселенозу вважають ураження шк╕ри (лущення еп╕дерм╕су, лускат╕сть), випадання волосся аж до повного облис╕ння. Г╕поселенем╕я менш як 45 мкг/л ╓ чинником ризику для ракового ураження печ╕нки, стравоходу, легень, молочних залоз, шлунка, прямо╖ кишки тощо. З деф╕цитом селену в орган╕зм╕ пов`язують патогенез атеросклерозу, панкреатиту, артриту, гематозу, ╕нших захворювань.

Значно менше захворювань пов`язують ╕з надлишком селену. Дози селену б╕льш як 5 мг/кг маси т╕ла можуть бути токсичними. Хрон╕чний селеноз виника╓ у випадках надм╕рного надходження м╕кроелемента впродовж тривалого часу. В╕н характеризу╓ться втомою, слаб╕стю, лаб╕льн╕стю настрою, в╕дсутн╕стю апетиту, свербежем шк╕ри, болем у суглобах, слаб╕стю м`яз╕в, жовтяничн╕стю ╕ лущенням шк╕рних покрив╕в, порушенням росту н╕гт╕в ╕ твердих тканин зуб╕в, артритом, гастроентеритом та розладом емоц╕йно╖ сфери вищо╖ нервово╖ д╕яльност╕.

Зг╕дно з чинним законодавством ("Норм ф╕з╕олог╕чних потреб ...", 1999 р.), щодобове надходження селену в орган╕зм ма╓ бути для чолов╕к╕в - 70 мкг, ж╕нок - 50 мкг, д╕тей - в╕д 10 до 50 мкг залежно в╕д в╕ку. Нос╕ями селену ╓ м`ясн╕ та рибн╕ продукти, хл╕б грубого помелу та молочн╕ продукти. В овочах, фруктах ╕ ягодах м╕кроелемента мало, але вони ╓ джерелом в╕там╕ну С, який значно пол╕пшу╓ його засво╓ння.

Харчовий статус щодо селену може бути оц╕нений на основ╕ виявлення його у волосс╕ та кров╕. Результати досл╕джень показали, що у раз╕ концентрац╕╖ селену в сироватц╕ кров╕ нижче 0,4 мкмоль/л ймов╕рн╕сть виникнення ╕нфаркту м╕окарда зб╕льшу╓ться у 7 раз╕в, за вм╕сту 0,4-0,6 мкмоль/л - у 3 рази.

З метою пол╕пшення б╕олог╕чно╖ д╕╖ препарат╕в селену (добавки у дозах 25-50 мкг) ╖х часто використовують у комплекс╕ з в╕там╕ном Е. Для п╕двищення вм╕сту селену у харчових продуктах бажано збагачувати ним корми для тварин, використовувати селенозбагачен╕ др╕ждж╕ "Б╕оселен", препарат "Селена" ╕ ╕нш╕.

Цинк

Б╕олог╕чне значення цинку встановлено близько 130 рок╕в тому, коли вперше було доведено, що цей б╕оелемент потр╕бний для росту орган╕зму.

Запаси цинку в орган╕зм╕ невелик╕ ╕ становлять близько 2-3 г, б╕льша частина його м╕ститься в к╕стках, шк╕р╕, передм╕хуров╕й залоз╕, волосс╕, с╕тк╕вц╕ ока, молочних залозах, печ╕нц╕ та м`язах. В╕н ма╓ л╕потропн╕ та кровотворн╕ властивост╕, вплива╓ на р╕вень глюкози у кров╕, входить до складу ╕нсул╕ну та багатьох фермент╕в, котр╕ забезпечують процеси дихання, зокрема карбоанг╕дрази, яка в процес╕ газообм╕ну викону╓ основну функц╕ю виведення з орган╕зму вуглекислоти.

Цинк справля╓ б╕олог╕чну д╕ю на р╕ст, статевий розвиток ╕ репродуктивну функц╕ю, ╕мунний стан орган╕зму, забезпечу╓ оптимальне кровотворення, чутлив╕сть до смаку й запаху, нормальний переб╕г загоювання ран. В╕н ╓ структурним компонентом й активатором фермент╕в, бере участь у процесах б╕осинтезу б╕лка ╕ нукле╖нових кислот, п╕дтриму╓ стан внутр╕шнього середовища орган╕зму, бере участь у синтез╕ ДНК, потр╕бний для функц╕╖ мозку, сприя╓ зниженню р╕вня холестерину, вплива╓ на б╕лковий та жировий обм╕н, бере участь у б╕осинтез╕ металофермент╕в та в утворенн╕ кл╕тинних структур. Препарати з цинком корисн╕ у л╕куванн╕ шизофрен╕╖, безпл╕дност╕, хвороб передм╕хурово╖ залози тощо. Недостатн╕сть цинку в орган╕зм╕ спричиня╓ р╕зку затримку росту, ╕ншу патолог╕ю.

П╕двищена потреба орган╕зму в цинку виника╓ у раз╕ прийому значних доз в╕там╕ну В6, д╕абету, алкогол╕зму, захворювань простати, в ос╕б похилого в╕ку тощо. Найл╕пше б╕оелемент д╕╓ у по╓днанн╕ з в╕там╕ном А, кальц╕╓м ╕ фосфором.

Найчаст╕ше причинами розвитку г╕поцинкозу можуть бути вживання як основного продукту харчування бездр╕жджового хл╕ба з борошна тонкого помелу, вживання м`яса й ╕нших тваринних продукт╕в у незначн╕й к╕лькост╕, крововтрати, ╕нтенсивне потовид╕лення, алкогол╕зм, тяжкий цироз печ╕нки тощо.

Нос╕ями легкозасвоюваного цинку ╓ продукти тваринного походження (яловичина, свинина, м`ясо птиц╕, печ╕нка, твердий сир, кров), а також пивн╕ др╕ждж╕, яйця, нежирне сухе молоко, г╕рчиця, пшеничн╕ вис╕вки, зернобобов╕, деяк╕ крупи, гор╕хи, креветки тощо).

Незам╕нним м╕кронутр╕╓нтом для житт╓д╕яльност╕ орган╕зму ╓ йод, добова потреба його становить лише 0,15-0,20 мг. В орган╕зм╕ доросло╖ людини м╕ститься 20-50 мг йоду, з яких близько 8 мг сконцентровано у щитопод╕бн╕й залоз╕, решта - у м`язах, к╕стках, шк╕р╕, печ╕нц╕, нирках, кров╕. Б╕олог╕чна роль йоду пов`язана з його участю у будов╕ гормон╕в щитопод╕бно╖ залози (тироксину, трийодтирозину) ╕ ╓ ╖х незам╕нним компонентом. М╕кроелемент контролю╓ обм╕н речовин, п╕двищу╓ ╕мун╕тет ╕ активн╕сть деяких статевих гормон╕в. Йод корисний тим, що спалю╓ надлишок жиру, сприя╓ нормальному росту, пол╕пшу╓ розумову здатн╕сть, робить нашу шк╕ру, зуби, волосся ╕ н╕гт╕ здоровими.

Медицин╕ давно в╕дом╕ захворювання, зумовлен╕ недостатн╕м надходженням йоду в орган╕зм (розумова в╕дстал╕сть, безпл╕дност╕, передчасн╕ пологи, глухон╕мота тощо). Недостатн╓ надходження м╕кроелемента до орган╕зму спричиня╓ низку йодозалежних захворювань, серед яких найпоширен╕шим ╓ зоб. Деф╕цит б╕оелемента спричиня╓ порушення д╕яльност╕ щитопод╕бно╖ залози, ╖╖ г╕перплаз╕ю (зб╕льшення) ╕ розвиток зоба, а у д╕тей - недорозвинення орган╕зму.

Медицин╕ в╕дом╕ три форми зоба: спорадичний (у раз╕ порушення функц╕╖ ендокринно╖ системи ╕ нервово-гуморальних розлад╕в); еп╕дем╕чний (виника╓ в м╕сцях проживання значно╖ к╕лькост╕ людей - гуртожитках, казармах); ендем╕чний (у районах з╕ зниженим вм╕стом йоду у вод╕, ╜рунт╕ та харчових продуктах). Найчаст╕ше зоб уражу╓ д╕тей шк╕льного в╕ку, юнак╕в ╕ д╕вчат у пер╕од статевого дозр╕вання, коли в╕дбува╓ться перебудова д╕яльност╕ ендокринно╖ системи.

В орган╕зм людини майже 80% йоду надходить з ╖жею, переважно рослинною. Вм╕ст м╕кроелемента в харчових продуктах дуже колива╓ться ╕ залежить в╕д вм╕сту його у ╜рунт╕ ╕ вод╕. Питна вода м╕стить дуже мало йоду. Природними джерелами вм╕сту цього елемента ╓ морепродукти (морська капуста та страви, виготовлен╕ на ╖╖ основ╕, м╕д╕╖, м`ясо кальмар╕в ╕ креветок, морськ╕ водорост╕). Вм╕ст йоду в м`яс╕, молоц╕ ╕ молочних продуктах становить в середньому близько 7-16 мкг/100 г. В╕н м╕ститься також у йодован╕й сол╕, а також овочах: цибул╕, часнику, моркв╕, капуст╕, картопл╕, динях, пом╕дорах, квасол╕, щавлю тощо, вирощених на ╜рунтах, багатих на йод

П╕д час кул╕нарно╖ обробки та збер╕гання продукт╕в втрати йоду дуже значн╕: п╕д час смаження м`яса - 64,5%, вар╕ння - до 46,8%, вип╕кання хл╕ба - 18-84%.

Ф╕з╕олог╕чна добова потреба в йод╕ для дорослих становить 100-200 мкг, ваг╕тних - 180 мкг, для матер╕в, як╕ годують д╕тей груддю, - 200 мкг, ╕з яких 70 мкг орган╕зм отриму╓ за рахунок рослинно╖ ╖ж╕, 40 мкг - з м`ясних продукт╕в, 5 мкг - ╕з атмосферного пов╕тря ╕ 5 мкг - ╕з води. Добову потребу в йод╕ можуть забезпечити: одне куряче яйце, 100 г морсько╖ риби, 300 г овоч╕в, 500 мл молока. Що стосу╓ться ендем╕чних щодо зоба територ╕й, то тут основним проф╕лактичним заходом забезпечення населення достатньою к╕льк╕стю йоду ╓ вживання йодовано╖ сол╕.

В Укра╖н╕ ╕ за кордоном створено значну к╕льк╕сть л╕кувальних препарат╕в, як╕ м╕стять як окрем╕ м╕кроелементи, так ╕ ╖х комплекси, збагачен╕ в╕там╕нами ╕ б╕оелементами. ╥х усп╕шно використовують для проф╕лактики ╕ л╕кування ендем╕чного зоба, захворювань кров╕ й судин, в уролог╕╖, офтальмолог╕╖, стоматолог╕╖ тощо.

Однак використання м╕кроелемент╕в з л╕кувальною метою ма╓ базуватися на знанн╕ ╖х б╕отичних доз з урахуванням результат╕в ретельно виконаних попередн╕х досл╕джень ╖хнього балансу в орган╕зм╕, вм╕сту в харчових продуктах, вод╕. З урахуванням вм╕сту м╕кроелемент╕в у харчових продуктах, у навколишньому середовищ╕ кожного рег╕ону прийом мультим╕неральних ╕ в╕там╕нних препарат╕в ма╓ в╕дбуватися лише за призначенням л╕каря.

УН╤АН-Здоров'я
 

 


СМОТРЕТЬ ДАЛЕЕ
   
                   
Copyright c 2006 Prepaid Solutions. Все права защищены.